Не "сапоги" й не "перчатки" — як українською правильно

Цієї зими погода не дає нам розслабитися — то мороз, то дощ, то раптове потепління. Щодня доводиться продумувати, що вдягти, щоб не замерзнути і не змокнути. Але варто подбати не лише про тепло тіла, а й про чистоту мови.

Освіта24 зібрали для вас слова, які допоможуть називати зимовий одяг правильно — без русизмів і суржику.

Почнемо з простої істини: "Ми носимо зимовий одяг, а не зимній".

Основні слова, які часто плутають

• "Варежки" — це "рукавиці", якщо мають лише два відділення: для великого пальця і для решти.
• "Перчатки" — "рукавички", тобто ті, де є окреме місце для кожного пальця. Цікаво, що боксерські можуть бути і рукавиці, і рукавички — усе залежить від розміру.
• "Носки" — "шкарпетки". Просте й гарне українське слово, яке ми часто замінюємо без потреби.
• "Сапоги" — "чоботи". У словнику навіть можна знайти "ботинки", але це розмовна форма, яку краще уникати.
• "Світер" — "светр". А ще кажуть сведр — це діалектне, народне слово, яке збереглося в окремих регіонах.
• "Ушанка" — "вушанка або шапка-вушанка". Обидва варіанти є правильними, але мовознавці радять віддавати перевагу "вушанці". До речі, цим словом ще називають породу курей.
• "Мех" — "хутро". Українське слово звучить м’яко й природно.
• "Дубльонка" — "дублянка або кожух". "Дублянка" — більш сучасне, а "кожух" — традиційне українське.
• "Кожанка" — "шкіряна куртка". У діалектах можна почути "кожанка", але літературна норма — "шкірянка" або "шкіряна куртка".
• "Юбка" — "спідниця". І тут усе просто: слово "спідниця" наше, рідне й милозвучне.
• "Ботінки" — "черевики". Так буде правильно й по-українськи.

Говорити красиво — не складно. Достатньо звикнути до власної мови, чути її і поважати. Тож наступного разу, коли вдягатимете улюблений светр, шкарпетки й теплі чоботи, згадайте, що українською це звучить ще приємніше.

Раніше ми писали про те, як українською назвати "рубашку".

Також ми повідомляли, чи можна вживати слово "брюки" в українській мові.