Українська без русизмів — як назвати "рубашку" правильно

Українська мова — жива, гнучка й неймовірно мелодійна. Але навіть у ній часом оселяються чужі слова, які ми починаємо вживати бездумно. Так сталося зі словом "рубашка".

Новини.LIVE розповість, як правильно буде говорити українською це слово.

Слово, яке помилково часто вживається українцями

Слово "рубашка" часто можна почути у крамницях, офісах чи просто в побутових розмовах:
— "Купи мені білу рубашку на свято",
— "Погладь рубашку, бо пом’ята".

Наче звично, правда? Але це слово — чужинець у нашій мові. Прийшло з російської, і хоч ми звикли до нього, все ж варто повертати рідне — "сорочка".

Звучить воно не лише гарніше, а й глибше. У слові "сорочка" є тепло, лагідність, навіть певна ніжність. Можливо, тому, що в українській традиції сорочка завжди мала особливе значення.

Колись кожна дівчина власноруч вишивала свою першу сорочку — нитка за ниткою, закладаючи туди мрії, надії, любов. Так народжувалася вишиванка — не просто одяг, а справжній оберіг.

Але й у повсякденному вжитку слово "сорочка" живе у багатьох значеннях:

1. Одяг — "Він одягнув білу сорочку та пішов на побачення".
2. Натільна білизна — "Сонце сушить випрані сорочки на мотузках".
3. Навіть символ щастя — у приказці "У сорочці народився", тобто має фарт у житті.

Мова, як і стиль одягу, відображає наш смак і повагу до себе. Тож, замінюючи "рубашку" на "сорочку", ми ніби вдягаємо на себе щось справжнє, українське, що пасує нам по-особливому.

Наступного разу, коли хтось скаже: "Гарна у тебе рубашка!", просто усміхніться. Дайте потім таку відповідь: "Дякую, це моя улюблена сорочка".

Бо мова — це теж наш одяг. І в ній, як і в гарному вбранні, має бути чистота, смак і власна ідентичність.

Раніше ми писали про те, в якій ситуації варто вживати слово "брюки" в українській мові.

Також ми повідомляли, що в українській мові не існує слова "примерочна".