"Юбка, юпка" чи "спідниця" — що з цього літературна норма
Українська мова — це нескінченне джерело відкриттів. Іноді здається, що все вже зрозуміло, аж раптом трапляється слово, яке знайоме з дитинства, але виявляється зовсім не тим, що ви думали. Так сталося зі словами "юбка" та "юпка". Схожі? Так. Але означають — зовсім різне.
Про це пише видання "24.Освіта".
Як українською буде "юбка"
"Юбка" — це русизм. Воно прийшло з арабського "джуба", що означає "нижнє вбрання". В українській мові є своє — спідниця. Воно утворене від слова "під" — тобто "під одягом", "спіднє".
Спідниця — це один із найжіночніших елементів гардероба, який має безліч варіацій:
- прямі або звужені;
- розкльошені (кльош, трапеція);
- у складку чи призбирані;
- короткі, середні, довгі — мікро, міні, міді, максі.
Тканина, колір, форма — все залежить від моди, але сутність незмінна: спідниця — символ жіночності. До речі, 30 листопада у світі навіть святкують Міжнародний день спідниці.
Цікаво, що у технічній мові слово "юбка" має інше значення — це частина механізму, наприклад:
- бокові стінки циліндричного виробу;
- або деталь, що запобігає розбризкуванню рідини під час роботи машин чи свердловин.
Тобто у виробництві "юбка" — це не одяг, а деталь конструкції.
Значення слова "юпка"
Українське слово "юпка" походить від італійського giuppa — "безрукавка". Це верхній жіночий одяг, який носили українки у XIX столітті. Легка, приталена, оздоблена вишивкою, оксамитом чи хутром — справжня прикраса жіночого строю.
У літературі часто трапляється саме це слово:
"А що? Одрізати тобі на спідницю чи на юпку?", — писав Іван Нечуй-Левицький.
"Одіта вона була у демікотонну юпку й спідницю", — згадував Панас Мирний.
Сьогодні юпки знову повертаються у відтворених народних костюмах, етнофестивалях і навіть у сучасних дизайнерських колекціях.
Раніше ми писали про те, як українською мовою назвати зимовий одяг, щоб звучати гарно і правильно.
Також ми повідомляли, чи є в українській мові слово "брюки", яке звучить в багатьох досить часто.
Читайте Новини.LIVE!